Пока красно-коричневые борются за “русский язык”, “Новороссию” а также “национальную независимость” Юга и Востока, в разных регионах начинаются рабочие выступления, которые никак не связаны с про-российским движением и даже готовы ему противостоять. О них не пишет сайт Рабкор, окончательно ставший рупором для постыдной пропаганды. О них не пишет сайт Лива, который никогда не переставал быть таким рупором. И уж тем более них не пишет сайт Боротьбы – борцуны слишком заняты, они в это время рисуют на гривенных купюрах надписи “Ляшко берёт в рот” и “Турчинов куринная жопа”, старательно выводя двойную букву “н”.
А тем временем, вслед за выступлениями шахтеров в Краснодоне (которые агитаторы безуспешно пытались раскрасить в колорадские цвета), начались митинги рабочих в Кривом Роге на Ахметовских предприятиях. А вслед за ними – забастовка на подшипниковом заводе в Харькове.
То есть, с одной стороны мы имеем забастовки и митинги, пусть не левых, а аполитичных, но тем не менее настоящих боевых трейд-юнионов, которые требуют зарплаты и условий труда.
С другой стороны мы имеем выступления русских имперцев и бандитов, требующих национальной независимости, запрета прививок и всеобщего распространения учения КОБ.
Теперь два вопроса для левых и левеющих: какое из двух движений в большей мере соответствует коренному интересу пролетариата?
Интересам какого класса служат попытки слить рабочий протест с про-российскими националистами?
13 комментариев “Рабочие выступления в Украине”
надо больше статей на инглиш переводить, а то западным
интересующимся читать нечего, кроме кагалицкого и публикаций в
массовых сми
совсем плохо дело… Забастовки (резонные, только их призывали
бастовать в ноябре-декабре) теперь – уничтожают страну. И
воспользуются этим только оккупанты, никак не красно-коричневые…
что-то во Львове ещё было. или я путаю?
Приблизно 150 працівників ПАТ “Львівська вугільна компанія”
пікетували Львівську ОДА з вимогою виплати боргу із заробітної
плати,
http://kvpu.org.ua/uk/news/7/3167/girniki,-stukayuchi-kaskami,-vimagali-zarplati-pid-lvivskoyu-oda
#Україна #шахтарі #НПГУ #CFTUU #КВПУ #профспілка #профсоюз
Фред, вероятнее то, что “красно-коричневыми” воспользуются те, кто
захочет настоящее рабочее движение задавить. Никогда еще в истории
рабочее движение не предавало интересы большинства при некой
угрозе. Наоборот – угроза становилась оправданием для расправы над
рабочими, вплоть до объединения с этой угрозой.
Яків – це Ви про повстання на заводі “Арсенал” згадуєте? Чи ті
часи, коли пролетаріят Німеччини за Гітлера голосував? Чи з радістю
пішов на війну?
Фред, давайте без риторичних питань та іронії. Якщо ми розмовляємо
по суті справи, це все тільки заважає. Не бачу, до чого тут Гітлер,
та й “Арсенал” явно за вуха притягнуто.
Яків – тоді, Ваша заява: “Никогда еще в истории рабочее движение не
предавало интересы большинства при некой угрозе.” – просто ні до
чого. Це просто Ваша вигадка, пуста і марна. Вірте в неї далі.
Програєте все.
А чого “тоді”?
тому що Ви заявили дещо про “рабочий рух”, як панацею від усіх бід,
це те саме як би я написал “лібералізм все врятує”. Але треба
розуміти, що щось одне ніколи нікого не рятувало. Тим більш робочий
рух. Наприклад та сама “Солідарність” в Польщі – її доволі добре
розклала польська комуно-безпека, і хоча вони потім зробили партію
і щось там при владі робили, але ви мабуть краще за мене знаєте, що
то вже не був рух працівників…
Будь ласка, процитуйте, в якому місці я заявив, що робітничий рух є
панацеєю? Так, це було б таке саме проголошення Символу Віри, проте
цього не відбулося, хіба у Вашій уяві. Ви зі мною сперечаєтеся, чи
з уявним співбесідником? проте, якщо вже про те йдеться, то
наявність на сході робітничого руху не дало б бойовикам взяти владу
та зміцнітися. Про “Солідарність” я взагалі нічого не казав. Якась
серія монологів. Згадаємо Іспанію, профспілки дали відсіч
заколотникам,, налагодили виробництво, створило військові загони
проти Франко. Республіканський уряд їх розчавив, мотивуючи це
загрозою фашизму, прямо ототожнюючи їх з “5-ю колоною”. Згадаємо
франко-Пруську війну. Париж встає на оборону, уряд у Версалі
домовляєтьсяя з Прусією. Робітник – це ще не робітниций рух. Гітлер
прийшов до влади через знищення робітничого руху. Так само, власне,
як і більшовики. Виступ на заводі Арсенал – це військовий виступ, а
не робітничий рух. Тому ці дві аналогії – за вуха притягнуті. Люди
в Запоріжжі не війська сусідньої держави підтримують, а
самоорганізовуються на захист власних прав, які цинічно порушують
під приводом політичних проблем.
дай Бог, Якив. Серйозно – дай Бог.
Артуре, дивіться. Маємо конкретну ситуацію. Гривня впала, долар
мцно стоїть. Значить, фактична зарплатня робітників впала (бо
виплачується в гривні), в той час як прибутки від продажу
металопрокату за кордон зросли (бо розрахунок в доларах). Тобто,
відбулося завуальоване зменшення заробітної платні. Робітник хоче
їсти і протестує. Але хто винен в цій ситуації? Він чи той
підприємець, що не інжексував зарплатню? Очевидно, що робітник сам
собі не може цього зробити. Тому, Фреде, спитайте себе, хто вони
ті, що “уничтожают страну”? Кому гаманець дорожчий за все? Явно не
в робітника, що вимагає ту саму норму споживання, що була до
падіння гривні. Так от, власник збільшує свої статки, чим провокує
робітничий виступ, а потім звинувачує робітників у зраді,
ототожнюючи їх з “окупантами” (аналогія з Іспанією ну прям перед
очима). Ось той наратив, в межі якого вписується Ваш перший
коментар і на який я зреагував.